Перейти до основного вмісту

Публікації

Фото 2019

Прийшов час подивитись, що ж я нафоткала за рік
1. Здійснилась моя мрія побувати у Венеції. Це місто - кохання з першого погляду! Лабіринти старих вуличок і мальовничих каналів, стільки можливостей для фото! Я б хотіла приїжджати сюди щороку, як в Прагу. А для цього знімку я считерила і пройшла на зачинений пірс, повз табличку "вхід заборонено". Мені подобається контраст чітких та змазаних об'єктів в цьому кадрі
2. Втретє я зустрічала свій день народження в Норвегії, і втретє бачила північне сяйво. Цей вид був просто через дорогу від нашого будинку, так що по вечорам я пила чай в теплі й комфорті, а щойно на небі з'являлось сяйво, хапала штатив і вибігала до цього покинутого будиночку, залишаючи світло ліхтарів позаду.

3. Повертаємось до Венеції! На це фото мене надихнула листівка, яку я побачила в одному з сувенірних магазинчиків. На щастя, назва каналу була вказана на звороті, тож знайти його було не складно, і я прийшла на це місце щойно увімкнулись ліхтарі.

4. Д…
Останні публікації

Як я провела Мідсоммар

Мідсоммар - це свято літнього сонцестояння, але я хочу написати не про його традиції, а про кілька моментів зі свого буденного життя.

Кіт з вікна
Коти знаходять нас, де б ми не жили! Вони просто заходять з вулиці і поселяються у нас, і хто їм шо скаже. У найдовший день цьго року пухнастий рябий котик пробрався до нашої спальні з тераси крізь відчинене вікно, і став ходити по квартирі, наче не розуміючи де поділась його миска з їжею. Він нявкав і розгублено дивився на нас - мовляв, ви тут що, перестановку зробили? Це тривало десь тиждень, він спав на нашому дивані, я навіть купила йому корм. А потім, так само таємничо, кіт зник. Можливо, знайшов свій справжній дім.


Обід за одну крону
Поки всі туристи скаржаться, що Швеція дуже дорога країна, я приготувала собі традиційний мідсоммарський обід - молоду картоплю з оселедцем - за 1 крону (2.6 грн). В нашому супермаркеті була святкова акція - картопля по 1 кроні за кілограм, а мені по членській картці цієї мережі прийшла додаткова пропозиція -…

Замальовка про київську культуру

Теплий ранок під аркою дружби народів. Закохані парочки милуються краєвидом, трохи осторонь снідають п'яниці. Раптом один з алкашів гукає: "ей, бородатий, сміття забери!" Озираюсь, а там закохана парочка зібралася йти, залишивши свої пляшки та обгортки на лавочці. Хлопець щось невнятно мямлить, виправдовуючись перед п'яницею, на що отримує таку тираду: "тьолочку позажимав, а сміття - кому? От ти хочеш в Європу, а там же чисто. Не сміти, забери своє сміття з собою та викинь". Так вони в решті решт і вчинили. А у мене стався розрив шаблону :)


Фото 2018

Цей рік, в порівнянні з минулим, вийшов трохи нудним з фотографічної точки зору. Перед кожною поїздкою я сподівалась зняти щось надзвичайне, і прокидалась вдосвіта, і ввечері брала штатив, але кадри виходили просто "нормальні". З них важко було б вибрати фото року, якби не дрон. Іноді достатньо змінити кут зору - і вже бомбезно-фантастично! Зізнаюсь, в деяких місцях я навіть не діставала дзеркалку - все одно не вийшло б так гарно, як з повітря.

1. В момент фотографування я й не помітила, що зліва йде дощ, дивилась лише на замок. А при обробці фото мене вразила ця хмара. Під дощ ми невдовзі потрапили, коли піднялись на вежу :)

2. Сьон - ідеальне місто, в якому є замки і старі вулиці, а також пагорби і гори з усіх сторін, що означає багато оглядових точок та різноманітних ракурсів. Цей кадр зроблений з однієї такої точки, де ми провели кілька годин, спостерігаючи за неймовірним небом під час заходу сонця. Це був кінець жовтня, але тепло як літнім вечором, і якось романтично-но…

Підсумки року 2018

Цього року хороше перемежовувалось з не дуже хорошим, але не сталось нічого визначного. Хіба що здійснилась ще одна моя мрія - у мене з'явився дрон, який я тепер беру в усі подорожі. З ним я отримувала зауваження від поліції та схвалення від перехожих, а головне - багато унікальних кадрів та відчуття, наче дивлюсь очима птаха на пам'ятки, міста та краєвиди.

Подорожі
Перше півріччя мої документи оновлювались, тому я не виїжджала за межі Швеції, зате осінь вийшла аж занадто мандрівною - Німеччина, Франція, Швейцарія (нова країна на моїй мапі), шматочок Бельгії і знову Німеччина, плюс в грудні ще Україна і Чехія. Ну й нарешті ми поїздили по самій Швеції, в тому числі в одноденні авто-подорожі.


Також восени я відвідала два міста моєї мрії - німецький Ротенбург та швейцарський Сьон. Вони не виходили з моєї голови з тих пір, як я вперше побачила фотки звідти в інтернеті. Мої очікування виправдались, і в дечому навіть перевершились - це справді неймовірно гарні, приємні та цікаві місц…

Найважливіше для фотографа

Якось у розмові зі знайомою фотографом, яка також любить пейзажі, я спитала, що для неї найважливіше у фотографії, що надихає найбільше. Вона замислилась і сказала - світло. Я тоді подумала, що це "правильна" відповідь, професійна.

Для мене світло також важливе, не дарма я в подорожах прокидаюсь вдосвіта, хоча взагалі-то ненавиджу рано вставати. Пропустити схід чи захід сонця без дуже поважної причини - немислимо! А от в розпал дня при сонячній погоді можна й поспати в готелі, або здійснити довгий переїзд між локаціями - зайнятись чимось без камери, бо освітлення не сприятливе.


Та якщо бути чесною з собою, і спробувати одним словом описати те, що змушує мене дістати камеру і натиснути кнопку, моя відповідь буде іншою. Це - місце. Яким би чудовим не було світло, я не стану знімати його у приміщенні або на фоні багатоповерхівок спального району - я просто помилуюсь очима, в крайньому випадку клацну на мобілку. З іншого боку, якщо я в гарному місці, а там сіра мряка, або ж безх…

Фото 2017

Довго я вагалась перед публікуванням фото року, так ніби пізніше зміняться кандидати чи буде легше з них вибрати фінальну 13-ку. Але треба все ж таки це зробити, поки минулий рік ще не дуже далеко позаду, і поки ще свіжі в пам'яті історії створення цих дорогих мені фотографій.

1. Того чарівного листопадового вечора моєю метою була інша точка зйомки, звідки я сфотографувала захід сонця. А цей кадр я зробила на зворотньому шляху, і неочікувано для мене він вийшов таким мальовничим! Я не розглядала цей ракурс як цікавий варіант, більше дивилась на пагорби навколо міста. Яке щастя, що я випадково опинилась там в цю ідеальну мить, коли магія вечірнього світла розкрила всю красу Локета і вона віддзеркалилась у непорушній осінній воді...

2. Цю фотографію я вважала найкращим кадром року аж до листопаду ;) Знову вечірнє старе місто над річкою, тільки навесні і у Франції. На цю точку я бігла йшла цілеспрямовано, одразу після прибуття, щоб застати останнє світло і кольори заходу сонця. І не …