Перейти до основного вмісту

Жити у Львові


Перша публікація в моєму тематичному блозі починалась словами "Це так неймовірно, і водночас так природньо - бути у Львові..." Тепер я можу сказати: "Це так неймовірно, і водночас так природньо - жити у Львові!"
Кілька років тому це звучало як жарт: "-Шолі переїхати до Львова? -Хахаха!", пізніше ця думка набула мрійливої інтонації "От би переїхати до Львова...", а потім стала нав'язливою ідеєю "Набрид клятий Київ, коли ми вже переїдемо?"
...І ось, резюме були розіслані, родичі шоковані, речі спаковані - ми наважились! Чи було страшно? Та трохи було, адже це значило покинути рідне знайоме місто, батьків, звичний устрій життя - проміняти це все на скажену, спонтанну мрію, майже незнайоме (але таке чудове!) місто, близькість Карпат і середньовічних пам'яток... Чи варто воно було того?
Так, однозначно! :-)

Коментарі

  1. Привіт:)Дуже хотілось щоб ти детальніше розповіла про переїзд до Львова. І ось дочекалась. Дякую. Фотки суперові. Особливо остяння. Чомусь нагадує момент з фільму "Майстер і Маргарита". Коли в останньому епізоді вони взявишись за руки і поринувши у свої відчуття, відвернувшись від усьго світу, попрямували у свій власний, створений ними і для них світ...

    ВідповістиВидалити
  2. Дякую за відгук! Якщо захочеш дізнатись ще щось - питай, обов'язково відповім :)
    Це моя сестра ловила нас в об'єктив, коли приїжджала в гості.
    Цікаве порівняння, приємно :)

    ВідповістиВидалити
  3. Заздрю тобі в цьому:) Мені іноді так стає тісно в Києві, що хочу сісти в поїзд і поїхати світзаочі..
    От і їду до Львова на свято шоколаду!!!!!
    Гарний блог! Дуже фото бодобаються!

    ВідповістиВидалити

Опублікувати коментар

Популярні дописи з цього блогу

Музичні вподобання

Скільки себе пам'ятаю, я любила музику, хоч ніхто з родичів чи дитячих друзів нею особливо не цікавився. На тітчиному патефоні я ставила платівки Arabesque і ABBA, а коли батьки подарували магнітофон, купувала касети Пономарьова і Білик. Взагалі, слухала все що знала, не гидувала навіть Іванушкамі-International :) По телевізору дивилась музичну передачу "Biz-TV", звідки дізнавалась про сучасних виконавців. Якось в цій передачі прокрутили кліп Мерліна Менсона "Rock Is Dead"... і мені сподобалось! Я (дівчинка років 13-ти в рожевій футбілці) стала питати в касетних кіосках "а у вас є Мерлін Менсон?", та продавці лиш здивовано хитали головами. З часом я таки знайшла кілька касет :)


Через пару років я стала ходити до церкви, у мене з'явилось багато знайомих. Серед них було кілька рокерів, я у них брала слухати плеєри. З навушників до моєї спраглої душі вливались Nightwish, Apocalyptica, Haggard, Therion... І вдома в моїй кімнаті постійно лунала важка …

Фото 2019

Прийшов час подивитись, що ж я нафоткала за рік
1. Здійснилась моя мрія побувати у Венеції. Це місто - кохання з першого погляду! Лабіринти старих вуличок і мальовничих каналів, стільки можливостей для фото! Я б хотіла приїжджати сюди щороку, як в Прагу. А для цього знімку я считерила і пройшла на зачинений пірс, повз табличку "вхід заборонено". Мені подобається контраст чітких та змазаних об'єктів в цьому кадрі
2. Втретє я зустрічала свій день народження в Норвегії, і втретє бачила північне сяйво. Цей вид був просто через дорогу від нашого будинку, так що по вечорам я пила чай в теплі й комфорті, а щойно на небі з'являлось сяйво, хапала штатив і вибігала до цього покинутого будиночку, залишаючи світло ліхтарів позаду.

3. Повертаємось до Венеції! На це фото мене надихнула листівка, яку я побачила в одному з сувенірних магазинчиків. На щастя, назва каналу була вказана на звороті, тож знайти його було не складно, і я прийшла на це місце щойно увімкнулись ліхтарі.

4. Д…

Малюнки за рік

Рік тому я поставила собі мету - робити щонайменше по одному малюнку за місяць. Знаю, що це замало для того, хто хоче досягти успіху в малюванні, але треба хоч з чогось почати. Я брала реалістичні цифри, щоб не розчаруватись якщо не виконаю якоїсь захмарної норми, але щоб зрадіти якщо малюнків вийде більше ;)