Перейти до основного вмісту

В гонитві за Амнезією, або Як пройшов наш День закоханих

Ще в січні львівські знайомі запропонували нам піти разом в театр: бажаний час - початок лютого, бажана вистава - "Амнезія, або Маленькі подружні злочини", про яку чули найкращі відгуки. В кінці січня з'явився репертуар на лютий, але дні показу "Амнезії" не підходили Христі. Вибрали іншу виставу, купили квитки, а собі забронювали два квитки на "Амнезію" в День закоханих - і символічно, і цікаво подивитись на "тренінг акторської імпровізації".

День Валентина почався трохи нетрадиційно (як і всі наші свята) - до 3 години по опівночі я зачитувалась книгою (після чого мені почав снитись демон, що снився головному герою), а коханий грався в Dawn of War. Потім спали до обіду, а поки поснідали-помились-ще поспали (тільки тут ми згадали, що потрапляємо в цільову категорію Дня закоханих, з чим себе і привітали), то вже почало сутеніти, а у нас холодильник пустий і квитки в театр не викуплені...

Бігом, бігом, бігом, втоптуючи брудне сніжне місиво в тротуари - викупити квитки за годину до вистави; бігом, бігом, бігом, маневруючи між неквапливими парочками на центральних проспектах - в продуктовий магазин; заносимо важкі пакунки додому, і бігом, бігом, бігом, ковзаючи на ожеледиці - в театр. Встигли! Сидимо, розглядаємо декорації, обговорюємо інших відвідувачів, поки вони розсаджуються в залі. Починається вистава... знову багацько поетичних метафор, знову важко зосередитись на суті, спостерігаючи одночасно за шістьма акторами... і тут я чую фразу "формули екстази". Наче від зненацького холодного душу, на кілька хвилин втрачаю увагу до сюжету - це не та вистава. Репертуар змінили ще заздалегідь, але ми не перевірили.

Потім був шлях крізь вечірнє місто, веселе обговорення інциденту, запашна піца і гарячий чай. Вцілому день пройшов добре, і настрій чудовий... але бажання потрапити на "Амнезію" переростає в нав'язливу ідею :-)

Коментарі

  1. От же ж кумедно вийшло :)
    З такими успіхами, ви скоро станете завзятими театралами!

    ВідповістиВидалити
  2. Ага, вже починаю входити у смак ;-)

    ВідповістиВидалити

Опублікувати коментар

Популярні дописи з цього блогу

Музичні вподобання

Скільки себе пам'ятаю, я любила музику, хоч ніхто з родичів чи дитячих друзів нею особливо не цікавився. На тітчиному патефоні я ставила платівки Arabesque і ABBA, а коли батьки подарували магнітофон, купувала касети Пономарьова і Білик. Взагалі, слухала все що знала, не гидувала навіть Іванушкамі-International :) По телевізору дивилась музичну передачу "Biz-TV", звідки дізнавалась про сучасних виконавців. Якось в цій передачі прокрутили кліп Мерліна Менсона "Rock Is Dead"... і мені сподобалось! Я (дівчинка років 13-ти в рожевій футбілці) стала питати в касетних кіосках "а у вас є Мерлін Менсон?", та продавці лиш здивовано хитали головами. З часом я таки знайшла кілька касет :)


Через пару років я стала ходити до церкви, у мене з'явилось багато знайомих. Серед них було кілька рокерів, я у них брала слухати плеєри. З навушників до моєї спраглої душі вливались Nightwish, Apocalyptica, Haggard, Therion... І вдома в моїй кімнаті постійно лунала важка …

Фото 2019

Прийшов час подивитись, що ж я нафоткала за рік
1. Здійснилась моя мрія побувати у Венеції. Це місто - кохання з першого погляду! Лабіринти старих вуличок і мальовничих каналів, стільки можливостей для фото! Я б хотіла приїжджати сюди щороку, як в Прагу. А для цього знімку я считерила і пройшла на зачинений пірс, повз табличку "вхід заборонено". Мені подобається контраст чітких та змазаних об'єктів в цьому кадрі
2. Втретє я зустрічала свій день народження в Норвегії, і втретє бачила північне сяйво. Цей вид був просто через дорогу від нашого будинку, так що по вечорам я пила чай в теплі й комфорті, а щойно на небі з'являлось сяйво, хапала штатив і вибігала до цього покинутого будиночку, залишаючи світло ліхтарів позаду.

3. Повертаємось до Венеції! На це фото мене надихнула листівка, яку я побачила в одному з сувенірних магазинчиків. На щастя, назва каналу була вказана на звороті, тож знайти його було не складно, і я прийшла на це місце щойно увімкнулись ліхтарі.

4. Д…

Малюнки за рік

Рік тому я поставила собі мету - робити щонайменше по одному малюнку за місяць. Знаю, що це замало для того, хто хоче досягти успіху в малюванні, але треба хоч з чогось почати. Я брала реалістичні цифри, щоб не розчаруватись якщо не виконаю якоїсь захмарної норми, але щоб зрадіти якщо малюнків вийде більше ;)