Перейти до основного вмісту

Зіпсована подорож

Ще ледве не з минулого року я запланувала на першотравневі свята поїхати в Бучач. Тому, що це одне з моїх улюблених українських міст, і тому, що я була тут взимку і восени, а навесні не була :-)
Довго чекала цієї подорожі, розпланувала кожен її день... І ось, нарешті, суботнього ранку старий великий автобус повіз нас зі Львова до Бучача. По приїзді одразу пішли снідати в улюблене кафе "Явір", а потім поселились в найкращий місцевий готель "Альянс", що через дорогу.
Все чудово!
Тільки опів на п'яту ранку ми прокинулись від народних пісень десь на вулиці. Хтось щось святкував. Ну то й що, через деякий час "співаки" пішли далі, і ми знов заснули. Вранці коханий сказав, що якщо й наступної ночі не дадуть виспатись, то поїдем додому. Я посміялась: "та ну, чого б це! Планували подорож на 4 дні, і ніхто нам не завадить це здійснити". За всіма правилами кіно, після цих слів сталось все навпаки...

Другий день пройшов насичено: побували в Золотому Потоці і на Русилівських Водоспадах, заблукали в лісі по дорозі до Язлівця, зате несподівано відкрили для себе неймовірно гарний ракурс язлівецького замку. Знесилені такою довгою прогулянкою і спекою, повернулись до готелю. Неспішно повечеряли, збирались попити чай і лягати спати.
Аж тут непристойно голосно затуцала попса (на годиннику 22). Іду розбиратись в ресторан на першому поверсі. "А це не у нас грає, це в Яворі". Іду розбиратись в "Явір". Святкують проводи (в армію). Велика колонка перед входом, направлена в сторону готелю, видає шалені децибели. Поговорила з "діджеєм" і власником кафе-бару. Резюмуючи:
- зробити "музику" тихіше ніяк не можна, адже люди будуть танцювати
- то поставте колонку всередині, і хай танцюють
- вони хочуть танцювати на вулиці
- а я хочу спати
- ну вибачайте, але ми маємо вісі права, всі норми виконуються...
Міліцію визвати не вдалося ("неправильно набраний номер!"), тож до четвертої години ми пролежали в ліжку без можливості заснути, знесилені та обурені. Вранці забрали наперед заплачені за номер гроші і поїхали додому - відпочивати. Ні на які більше пам'ятки не було ні сил, ні настрою.

Хтось ще хоче розказати мені про перспективи українського туризму? Уявляю: туристів везуть по розбитим дорогам від руїн замку до палацу, закритого на віковий ремонт, від церкви, оббитої бляхою і вагонкою до водоспаду з пляшково-обгорточними берегами, ввечері їх привозять до готелю, де вони не зможуть поспати через те, що народ щось святкує. Тааак, туристи з усього світу вишикуються в черги, щоб приїхати в Україну!

Коментарі

  1. :""( Єдине що все псує, і ладне зіпсувати ще більше, це дурні людішки!...
    Шкода що так склалося(

    Згадую Дімини цитати: "місто гарне, замок гарний, люди дурацькі, поїхали звідси!.."
    Так іноді важко розуміти що я теж ЛЮДИНА

    ВідповістиВидалити
  2. Так, ти права, і Діма дуже влучно сказав.
    Краще подорожувати в будні, коли ніхто нічого не святкує і не пікнікує, але ж 4 вихідні підряд не хотілось просидіти вдома. Класно, що зі Львова до багатьох цікавих місць можна дістатись за короткий час, не треба їхати ніч в поїзді - тож будемо спати вдома і робити короткі вилазки без готелів...

    ВідповістиВидалити

Опублікувати коментар

Популярні дописи з цього блогу

Музичні вподобання

Скільки себе пам'ятаю, я любила музику, хоч ніхто з родичів чи дитячих друзів нею особливо не цікавився. На тітчиному патефоні я ставила платівки Arabesque і ABBA, а коли батьки подарували магнітофон, купувала касети Пономарьова і Білик. Взагалі, слухала все що знала, не гидувала навіть Іванушкамі-International :) По телевізору дивилась музичну передачу "Biz-TV", звідки дізнавалась про сучасних виконавців. Якось в цій передачі прокрутили кліп Мерліна Менсона "Rock Is Dead"... і мені сподобалось! Я (дівчинка років 13-ти в рожевій футбілці) стала питати в касетних кіосках "а у вас є Мерлін Менсон?", та продавці лиш здивовано хитали головами. З часом я таки знайшла кілька касет :)


Через пару років я стала ходити до церкви, у мене з'явилось багато знайомих. Серед них було кілька рокерів, я у них брала слухати плеєри. З навушників до моєї спраглої душі вливались Nightwish, Apocalyptica, Haggard, Therion... І вдома в моїй кімнаті постійно лунала важка …

Фото 2019

Прийшов час подивитись, що ж я нафоткала за рік
1. Здійснилась моя мрія побувати у Венеції. Це місто - кохання з першого погляду! Лабіринти старих вуличок і мальовничих каналів, стільки можливостей для фото! Я б хотіла приїжджати сюди щороку, як в Прагу. А для цього знімку я считерила і пройшла на зачинений пірс, повз табличку "вхід заборонено". Мені подобається контраст чітких та змазаних об'єктів в цьому кадрі
2. Втретє я зустрічала свій день народження в Норвегії, і втретє бачила північне сяйво. Цей вид був просто через дорогу від нашого будинку, так що по вечорам я пила чай в теплі й комфорті, а щойно на небі з'являлось сяйво, хапала штатив і вибігала до цього покинутого будиночку, залишаючи світло ліхтарів позаду.

3. Повертаємось до Венеції! На це фото мене надихнула листівка, яку я побачила в одному з сувенірних магазинчиків. На щастя, назва каналу була вказана на звороті, тож знайти його було не складно, і я прийшла на це місце щойно увімкнулись ліхтарі.

4. Д…

Малюнки за рік

Рік тому я поставила собі мету - робити щонайменше по одному малюнку за місяць. Знаю, що це замало для того, хто хоче досягти успіху в малюванні, але треба хоч з чогось почати. Я брала реалістичні цифри, щоб не розчаруватись якщо не виконаю якоїсь захмарної норми, але щоб зрадіти якщо малюнків вийде більше ;)