Перейти до основного вмісту

Львів-Сокаль-Белз, дорожні нотатки

Поїхали ми в неділю туди, куди я давно хотіла - в Сокаль і Белз. Та ще й не в просту неділю, а Зелену. Всю дорогу до Сокаля я дивилась у вікно. Багато сіл затопило після дощів - будинки віддзеркалюються у своїх подвір'ях, бабуся перед хвірткою перевзувається з нарядного взуття (мабуть ходила до церкви) у високі гумові чоботи, а про те, що вздовж дороги не озеро а поле, свідчать кінчики трави над водою...

В усіх населених пунктах помічала святково вдягнених людей, що йдуть цілими родинами в напрямку церкви, та ще й з букетами квітів. Люди, і не шкода вам зривати такі гарні квіти для тих, хто все одно це не оцінить?..

Ну от, приїхали в Сокаль. Ранкова погода - чудова, ідеальна. Трохи поблукали, перш ніж вийти до центру, потім через парк з руїнами синагоги підійшли до церкви св. Миколая XVI ст. Там якраз відбувалось богослужіння. Мою увагу привернула гілка дерева, приставлена до стіни. Нє, я знаю, що за старим язичницьким звичаєм в це свято прийнято все прикрашати зеленню, але народ все доводить до маразму :-) Ну скажіть - гарно, правда?

В центрі Сокаля мені сподобалось - чисто, сонячно, безлюдно. На просторій площі гуляємо тільки ми вдвох. А де ж люди? Це можна дізнатись, пройшовши трохи далі по центральній вулиці - до великої церкви. Там зібрався такий натовп, що навіть церковне подвір'я всіх не вміщає, і самим грішним прихожанам доводиться стояти на тротуарі через дорогу - наче і приділяють увагу ритуалу, і до церкви не утруждаються заходити :-)

Трохи пройшлись ще, і вирушили до Червонограда - звідти відправляються маршрутки до Белза. В касі взяли квитки, а потрібний мікроавтобус, виявляєтья, вже стоїть на платформі, і доводити народу, що у нас на квитках вказані місця 3 і 4, немає сенсу - доведеться їхати стоячи... Середина дня, маленька маршрутка повністю забита людьми, які краще обливатимуться потом, ніж відкриють вікна...

Але я так хотіла в Белз, що мужньо стерпіла цю дорогу. Проте коханий не розділяв моїх поривань і в Белзі вийшов злий і заздалегідь негативно налаштований. Шкода. Мені ж містечко дуже сподобалось - старовинне, маленьке і тихе, з різноманітними пам'ятками. Жалкую тільки, що деякі з них відреставровані... Так-так, адже українську реставрацію не відрізнити від "євроремонту", тому мені більш до душі пошарпані стіни, ніж рожеві "пряничні будиночки"...

Перед від'їздом завітали на Замочок. Там так затишно, що навіть коханий подобрішав :-) Якийсь дядько, прийнявши нас спершу за поляків (ми вже не дивуємось), став розказувати історію цього місця і Белза взагалі, і казав, що атмосфера тут, на Замочку, дуже намолена і сприяє "порозмишляти над життям". Взагалі помічаю, що багато людей сприймають релігію як містичну філософію - "помолитись якимось вищим силам", "зарядитись енергетикою", "очистити душу від чорних думок". А може, вони просто соромляться християнства? - "ось вам брошурки, тільки не подумайте, що я нав'язую вам якусь релігію, а це просто почитати". Коротше, отакий веселий дядько нам зустрівся, ми так і не зрозуміли, хто він такий :-)

З Замочка було видно, що на горизонті збираються хмари, тож варто вирушати додому... Знову пересадка в Червонограді, де вже пройшов дощ - асфальт мокрий та сонце світить. Хмара пішла на Львів, і ми хутенько за нею. З вікна спостерігала як дощ поливає ліси і блискавки підсвічують насуплені хмари. Гарно...

Коментарі

Опублікувати коментар

Популярні дописи з цього блогу

Музичні вподобання

Скільки себе пам'ятаю, я любила музику, хоч ніхто з родичів чи дитячих друзів нею особливо не цікавився. На тітчиному патефоні я ставила платівки Arabesque і ABBA, а коли батьки подарували магнітофон, купувала касети Пономарьова і Білик. Взагалі, слухала все що знала, не гидувала навіть Іванушкамі-International :) По телевізору дивилась музичну передачу "Biz-TV", звідки дізнавалась про сучасних виконавців. Якось в цій передачі прокрутили кліп Мерліна Менсона "Rock Is Dead"... і мені сподобалось! Я (дівчинка років 13-ти в рожевій футбілці) стала питати в касетних кіосках "а у вас є Мерлін Менсон?", та продавці лиш здивовано хитали головами. З часом я таки знайшла кілька касет :)


Через пару років я стала ходити до церкви, у мене з'явилось багато знайомих. Серед них було кілька рокерів, я у них брала слухати плеєри. З навушників до моєї спраглої душі вливались Nightwish, Apocalyptica, Haggard, Therion... І вдома в моїй кімнаті постійно лунала важка …

Фото 2019

Прийшов час подивитись, що ж я нафоткала за рік
1. Здійснилась моя мрія побувати у Венеції. Це місто - кохання з першого погляду! Лабіринти старих вуличок і мальовничих каналів, стільки можливостей для фото! Я б хотіла приїжджати сюди щороку, як в Прагу. А для цього знімку я считерила і пройшла на зачинений пірс, повз табличку "вхід заборонено". Мені подобається контраст чітких та змазаних об'єктів в цьому кадрі
2. Втретє я зустрічала свій день народження в Норвегії, і втретє бачила північне сяйво. Цей вид був просто через дорогу від нашого будинку, так що по вечорам я пила чай в теплі й комфорті, а щойно на небі з'являлось сяйво, хапала штатив і вибігала до цього покинутого будиночку, залишаючи світло ліхтарів позаду.

3. Повертаємось до Венеції! На це фото мене надихнула листівка, яку я побачила в одному з сувенірних магазинчиків. На щастя, назва каналу була вказана на звороті, тож знайти його було не складно, і я прийшла на це місце щойно увімкнулись ліхтарі.

4. Д…

Малюнки за рік

Рік тому я поставила собі мету - робити щонайменше по одному малюнку за місяць. Знаю, що це замало для того, хто хоче досягти успіху в малюванні, але треба хоч з чогось почати. Я брала реалістичні цифри, щоб не розчаруватись якщо не виконаю якоїсь захмарної норми, але щоб зрадіти якщо малюнків вийде більше ;)