Перейти до основного вмісту

Публікації

Показано дописи з 2011

Підсумки-2011

Чим більше я дорослішаю, тим менше стає відчуття свята на Новий рік, і я вже не бачу сенсу штучно його створювати за допомогою йолки і особливих страв на вечерю - навіщо? Справжні свята приходять до мене самі собою, не за розкладом. Свято - коли приїжджає в гості сестричка; коли зустрінусь з подругою після днів/тижнів розлуки; коли знаходжу листа в поштовій скриньці; коли сиджу на пагорбі біля руїн замку під весняним сонцем; коли прилітають лелеки і квітнуть дерева, а я йду пішки польовими дорогами; коли я щось створюю - картину, листівку, іграшку; коли за вікном вирує страшна гроза, після якої з'явиться веселка...

Але, тим не менш, зміна року - це чудовий привід підбити підсумки і визначити нові цілі!

Вони літають!

Цього літа у Львові та області були помічені надзвичайні літаючі об'єкти. Це не птахи, не хмарки і не повітряні кулі, це - людиноподібні Байдужі! Вони надприродним чином долають гравітацію та нахабно ігнорують закони фізики! Ходять чутки, що наступне пришестя спостерігатиметься з 4 по 6 вересня. Якщо ви їх побачите, здайте людям в білих халатах знайте, що вам дуже пощастило!

Свіжі враження

Коли подруга спитала мене, які загалом враження від поїздки в Польщу, я відповіла "дуже яскраві". Зараз я думаю, що погано підібрала слова. Найкраще мої враження описати як "свіжі". Вони все ще крутяться невпорядкованою мозаїкою в моїй голові, яскраві образи, як рухомі листівки-колажі. Досі не зовсім віриться, що це все відбувалось зі мною - як хороше, так і погане. Забагато нового - внєзапно! водночас! О, я люблю нові враження :) та ще й сильні!
Я досі наче не до кінця усвідомлюю, скільки нових міст я побачила, які величезні костели в Кракові, який малюсінький Казімєж-Дольни, в яку серйозну сварку я вляпалась, наскільки я досі закохана в подругу...

Ось на цій хвилі свіжих вражень я за один день написала три чернетки на тревелкрафт - нечувана продуктивність, як для мене ;) Поки спогади не потьмяніли, запишу тут різні дрібниці з подорожі...

Дитячі мрії

Христя запропонувала своїм читачам поділитись дитячими мріями і отримати за це гарну віденську листівку! Я вирішила підтримати ініціативу цікавої людини, і стала згадувати, про що ж мріяла в дитинстві... Це виявилось не так легко - цілий день я занурювалась у спогади, і тільки пізно ввечері написала чернетку з 10-ти мрій :) Я ж точно знаю, що була (та й залишаюсь) мрійницею, але згадати щось конкретне було важко; ще я шукала щось більше, ніж "Катя-балерина!" крейдою на асфальті, щось таке, з щирої і наївної душі, щось справжнє... Згадати дитинство мені допомогло читання чужих дитячих мрій :) Отже, я мріяла...

На море!

Ідея поїхати в Крим визрівала вже давненько, і навіть окреслився час для її втілення - кінець червня, але шось ми з подругою ніяк не могли конкретно домовитись. І от в понеділок ввечері, 13 червня, звучать друкуються вирішальні слова:

- в Крим поїдемо чи нє?
- квитків вже точно немає

Наступного ранку здивована касирка продавала нам 5 пар квитків зі словами "Оце у вас круговороти!"

Львів-Київ-Севастополь, Сімферополь-Керч-Київ-Львів
А шо, я давно не була на Чорному морі, і з Кримських пам'яток бачила лиш Євпаторію і Судак (7 років тому), тож щиро вірю, що ці "круговороти" виправдають мету! Жодного дня не планую провести, відпочиваючи на пляжі (оце єресь, правда?) - для цього будуть вечори ;)
Купила сірий фото-фільтр, спробую знімати "туманне" море.
Виїжджаю в середу, 22 червня, повернусь 30-го.
Постараюсь не лінуватись і розповісти про подорож на тревелкрафті :)

Перша картінка

Ось сьогодні закінчила свій перший малюнок олійними фарбами :)


Зрозуміла для себе кілька речей:

Я не хочу вчитись потроху, хочу одразу творити шедеври! Замість того, щоб опанувати різні техніки, тренуючись наносити мазки різними пензлями і мастихіном, я без репетиції приступила до повноцінного міського пейзажу, і вже в процесі зрозуміла, як і що треба робити, щоб досягти бажаного результату. Ну, хоч приблизно ;)

Привіт, олійні фарби!

Чом би не спробувати помалювати олією, подумала я, і пішла в художній магазин. Понапрягала непривітних продавщиць - "а де у вас це?", "а покажіть то", "а дайте ще оте" - і накупила всяких штук на 200 гвн.

Я взагалі давно не малювала фарбами, а олійними ніколи і не пробувала, але чомусь саме вони мене приваблювали. Деякий час носила в голові художні думки, читала, дивилась відео-уроки, і от бажання взяти до рук пензля доросло, нарешті, до конкретних дій :)

Тільки хвилювання ще трохи залишилось - а що, як не вийде? Наче ж нічого складного - чавити фарбу і розмазувати її по полотну; поклав кілька кольорових мазків, і маєш шедевр сучасного мистецтва! Правда? ;)
Життя коротке, скільки можна вагатись?! Піду пробувати, потім покажу, що вийде :)

Найкращі фото птахів

Якось я побачила на Котоматриціфотку з маленькою пташкою на колоску, і захотіла пошукати її в інтернеті в більшому розмірі. Звісно, саме її я не знайшла, проте побачила багато фотографій найрізноманітніших пташок - від звичайних горобців до екзотичних рожевих колпиць, від маленьких яскравих колібрі до великих похмурих марабу. Найгарніші фотки зберігала собі, і за кілька тижнів їх накопичилось понад 380. Вирішила поділитись з вами кращими екземплярами моєї колекції:

Діалоги дороги

Через тиждень після першого візиту в Підтемне я повернулась туди, щоб оглянути руїни вежі на пагорбі (які помітила ще тоді, але пошкодувала часу на дослідження). На початку села одразу піднялась на той пагорб, роздивилась і обфоткала вежу з усіх боків. Потім вирішила запитати про неї жінок, що працювали на городі неподалік. Але одна з них звернулась до мене першою:

- А що ви фотографували, якщо не секрет?
- Мене зацікавили ось ці руїни. Ви не знаєте, що це було?
- Це була капличка, ще за Польщі. Її хотіли відновити, може ще відновлять...
- Я читала, що в селі був замок...
Друга жінка з городу гукає:
- Був, був! Он на тій горі! - махає рукою на пагорби через дорогу. - Але від нього вже нічого не залишилось.
Перша жінка посміхається:
- А ми думали, що це хлопець!

Відкриття грозового сезону-2011

Сьогодні ввечері над Львовом пронеслась перша в цьому році гроза! Замість сіро-затяжного дощу, який бував в кінці осені, по даху барабанить по-літньому експресивна злива, поривами жбурляє краплі-горошини в місто... З аромату дощу зник присмак розтанувшого снігу, слово "свіжість" приходить на зміну "сирості". Замість плаского сірого неба повз вікна швидко пролітають кудлаті хмари з загрозливо-темним дном і світлими вітрилами. Хмари об'ємні, величезні, а між ними проглядає безтурботне блакитне небо, і раптом дощ припиняється, але не на довго - вже поспішає наступна хмара, з якої вириваються блискавки! Замість бажання сховатись під ковдрою в думках з'являються Карпати... Так, запах дощу і лісу - це чудове поєднання! Ну що, поїхали? ;)

Свято валентинок

Сьогодні свято продавців квітів, сувенірів, плюшевих ведмедиків і сердечної атрибутики, день акцій в стилі "за освідчення в коханні - безкоштовне пиво!". Це день любителів символіки і ритуалів, день алкоголіків любителів випити "з приводу". А також свято людей, які думають, що закохані; яким потрібен привід помиритись чи розлучитись, або привід запросити-, подарувати-, сказати-...
І, насамперед, це свято депресії самотніх людей :)

Дивлячись на людей, що проповідують справжнє і чисте кохання, називають себе закоханими і стверджують, що пізнали суть цього світлого почуття, у мене зазвичай не виникає бажання ототожнювати себе з ними. Хоч ми з чоловіком щодня освідчуємось одне одному в коханні, та вкладаємо в це слово свій власний зміст. Для нас це не емоції, а звичайний стан взаємин, стиль життя. Без емоцій нудно? - буває деколи. Але я б цю близькість ні на що не проміняла :)

Тож вітаю всіх заблудших сюди душ зі святом продавців, аніматорів і несерйозних людей, а мене…

Музичні вподобання

Скільки себе пам'ятаю, я любила музику, хоч ніхто з родичів чи дитячих друзів нею особливо не цікавився. На тітчиному патефоні я ставила платівки Arabesque і ABBA, а коли батьки подарували магнітофон, купувала касети Пономарьова і Білик. Взагалі, слухала все що знала, не гидувала навіть Іванушкамі-International :) По телевізору дивилась музичну передачу "Biz-TV", звідки дізнавалась про сучасних виконавців. Якось в цій передачі прокрутили кліп Мерліна Менсона "Rock Is Dead"... і мені сподобалось! Я (дівчинка років 13-ти в рожевій футбілці) стала питати в касетних кіосках "а у вас є Мерлін Менсон?", та продавці лиш здивовано хитали головами. З часом я таки знайшла кілька касет :)


Через пару років я стала ходити до церкви, у мене з'явилось багато знайомих. Серед них було кілька рокерів, я у них брала слухати плеєри. З навушників до моєї спраглої душі вливались Nightwish, Apocalyptica, Haggard, Therion... І вдома в моїй кімнаті постійно лунала важка …

Фото-2010

Минулий рік вийшов самим мандрівним в моєму житті (поки що ;)). І з кожної поїздки я привозила десятки, сотні фотографій! Ті, що подобались найбільше, я дбайливо складала в окрему теку на протязі року, і тепер відібрала з них 13, на мою думку, найкращих:

Між горами і хмарами
Схід сонця поміж карпатських трав
Вперше я сфотографувала блискавку! Якщо придивитись, то навіть дві ;)
Жонглювання яблучками в дубенському замку
Несподіваний політ голубів перед старовинним костелом
Все ж мрачнячок мене радує більше, ніж позитив і оптимізм :)
За могутніми деревами ховається графський палац
Яскрава весна, і той самий палац :)
Панорама карпатської зливи. Впевнена могутність і вражаюча краса!
Повелителька голубів
Новорічна казка мого міста
Такий буденний стілець в променях слави чернівецького університету
Синички мордують квіточки
А ви помітили, що 3 фотографії з цієї збірки зроблені у Львові? :) Ще 3 - з весняної подорожі Закарпаттям, і 3 - з походу в Ґорґани. Але я справді багато подорожувала в 2010…