Перейти до основного вмісту

Діалоги дороги

Через тиждень після першого візиту в Підтемне я повернулась туди, щоб оглянути руїни вежі на пагорбі (які помітила ще тоді, але пошкодувала часу на дослідження). На початку села одразу піднялась на той пагорб, роздивилась і обфоткала вежу з усіх боків. Потім вирішила запитати про неї жінок, що працювали на городі неподалік. Але одна з них звернулась до мене першою:

- А що ви фотографували, якщо не секрет?
- Мене зацікавили ось ці руїни. Ви не знаєте, що це було?
- Це була капличка, ще за Польщі. Її хотіли відновити, може ще відновлять...
- Я читала, що в селі був замок...
Друга жінка з городу гукає:
- Був, був! Он на тій горі! - махає рукою на пагорби через дорогу. - Але від нього вже нічого не залишилось.
Перша жінка посміхається:
- А ми думали, що це хлопець!

Повернулась до траси, часу у мене було ще багато, і вирішила поїхати в Заклад, що біля Миколаєва. Стала автостопити, не чекаючи на маршрутку.
- До Заклада довезете?
- Сідай, довеземо.
Залізаю до машини, знімаю шапку...
- О, то це дівчина, та ще й красавіца! - дивується водій.
- Це що, не хлопець, а дівчина?! - здивовано перепитує жінка.

Зате у закладських психів не виникло сумніву щодо моєї статі:
- Мала, іди сюди, поговоримо! - гукали вони крізь решітки на вікнах.

- Перепрошую, а що ви фотографуєте? - питає санітар психіатричної лікарні.
- Ну, це ж колишній палац? - розгубилась я.
- Ви приїздіть, коли буде квітнути тюльпанове дерево!
- А коли це?
- Ну... Коли все вже буде зелене. Там, за водокачкою, воно розквітне жовтими квітами.

Додому звідти їхала теж автостопом, бо з маршрутками на тій ділянці траси тяжко.
- Звідки їдеш?
- З Закладу, дивилась місцеву психлікарню. А до цього була в Раковці і Підтемному - там є закинуті костели.
- А, до джерела в Раковці їздила?
- Ні, закинуті костели подивитись.
- То тебе до Раковця підкинути?
- Ні, я там була вранці, а зараз їду до Львова.
- Добре, довезу тебе до Стрийської.
...
- Ну що, їдемо в Раковець? Поїхали!
- Добре, тільки мене висадіть, будь-ласка, на зупинці.
- Та не бійся!
- Я не боюсь, просто мені треба не в Раковець, а у Львів!
Вийшла на зупинці, одразу пересіла в маршрутку.

Отако, виявляється, я ще вмію сама подорожувати, автостопити і розмовляти з незнайомцями! І не дуже боятись при цьому ;)

Коментарі

  1. смілива ти! :)
    а скільки вже встигла наїздити автостопом? часто зупиняються водії підібрати пасажира?

    ВідповістиВидалити
  2. В той день мене тричі підвезли, а взагалі з літа з подругою часто автостопимо. Зазвичай не доводиться довго стояти на дорозі, підбирають швидко і часто :)
    Може напишу окремий допис про автостоп, бо історій вже трохи накопичилось ;)

    ВідповістиВидалити

Опублікувати коментар

Популярні дописи з цього блогу

Музичні вподобання

Скільки себе пам'ятаю, я любила музику, хоч ніхто з родичів чи дитячих друзів нею особливо не цікавився. На тітчиному патефоні я ставила платівки Arabesque і ABBA, а коли батьки подарували магнітофон, купувала касети Пономарьова і Білик. Взагалі, слухала все що знала, не гидувала навіть Іванушкамі-International :) По телевізору дивилась музичну передачу "Biz-TV", звідки дізнавалась про сучасних виконавців. Якось в цій передачі прокрутили кліп Мерліна Менсона "Rock Is Dead"... і мені сподобалось! Я (дівчинка років 13-ти в рожевій футбілці) стала питати в касетних кіосках "а у вас є Мерлін Менсон?", та продавці лиш здивовано хитали головами. З часом я таки знайшла кілька касет :)


Через пару років я стала ходити до церкви, у мене з'явилось багато знайомих. Серед них було кілька рокерів, я у них брала слухати плеєри. З навушників до моєї спраглої душі вливались Nightwish, Apocalyptica, Haggard, Therion... І вдома в моїй кімнаті постійно лунала важка …

Фото 2019

Прийшов час подивитись, що ж я нафоткала за рік
1. Здійснилась моя мрія побувати у Венеції. Це місто - кохання з першого погляду! Лабіринти старих вуличок і мальовничих каналів, стільки можливостей для фото! Я б хотіла приїжджати сюди щороку, як в Прагу. А для цього знімку я считерила і пройшла на зачинений пірс, повз табличку "вхід заборонено". Мені подобається контраст чітких та змазаних об'єктів в цьому кадрі
2. Втретє я зустрічала свій день народження в Норвегії, і втретє бачила північне сяйво. Цей вид був просто через дорогу від нашого будинку, так що по вечорам я пила чай в теплі й комфорті, а щойно на небі з'являлось сяйво, хапала штатив і вибігала до цього покинутого будиночку, залишаючи світло ліхтарів позаду.

3. Повертаємось до Венеції! На це фото мене надихнула листівка, яку я побачила в одному з сувенірних магазинчиків. На щастя, назва каналу була вказана на звороті, тож знайти його було не складно, і я прийшла на це місце щойно увімкнулись ліхтарі.

4. Д…

Малюнки за рік

Рік тому я поставила собі мету - робити щонайменше по одному малюнку за місяць. Знаю, що це замало для того, хто хоче досягти успіху в малюванні, але треба хоч з чогось почати. Я брала реалістичні цифри, щоб не розчаруватись якщо не виконаю якоїсь захмарної норми, але щоб зрадіти якщо малюнків вийде більше ;)