Перейти до основного вмісту

Фото 2015

Цим фото-роком я дуже задоволена. В мій об'єктив потрапило багато замків і старих міст, які, крім того що гарні самі по собі, так ще й були впіймані у фотогенічних умовах - ранок, вечір, туман, пропливаючі повз лебеді... В результаті мені було важко вибрати топ-13 з півсотні улюблених кадрів, кожен з яких асоціюється з чудово проведеним днем. Скільки разів я натискала кнопку камери, дивилась на прев'юшку і захоплено казала: "фото року"?.. Та більше ніж 13 :) Але ось вони, кращі з кращих:

1. Ми пішли ввечері фоткати ліхтарі в Гьорліці, а сонце зненацька вирішило додати кольорів, та й хмари набігли факрурні! Це тривало кілька хвилин, нам пощастило якраз опинитись на улюбленій оглядовій точці.

2. О, як я бігла на цю галявину, щоб застати ранковий туман в Карлштейні! Доки внизу все було затягнуте сірою димкою, я знала, що треба поспішати, бо на замок вже світить сонце. Як я це знала, якщо замку не було видно? В якийсь момент згори яскраво виблиснули вікна (насправді виглядало це як прожектори зорельоту з неба).

3. Всі нормальні туристи в Братиславі йдуть до центру міста, а ми поїхали на околицю. Туди, де зливаються прикордонні річки. Туди, де на скелях ростуть башти. На гору, з якої відкривається краєвид мрії...

4. А це не просто низькоякісна фотка, а кадр зроблений з кошика повітряної кулі. Краєвид з мрії :) Погляд на одне з моїх улюблених місць Чехії - Палаву з її пагорбами, виноградниками і замками.

5. Туман, наче море, хвилями здіймався і опадав під руїнами замку, поглинаючи ліс, поля і села... А я стояла на стіні і думала, як добре що ми сюди заїхали (хоча стомлені ноги були зі мною не згодні).

6. Цей оглядовий майданчик в Стокгольмі я розвідала вдень, там було пусто і затишно, хотілось довго дивитись на Гамла стан і кораблі. Ввечері ми повернулись туди разом і прихопили штатив, але там вже тусив натовп народу - фотографи, романтики і просто гульвіси. Не так приємно, як хотілося, але раз вже прийшли, то пофоткали. З довгою витримкою хмари і вода попливли шовковими хвилями, доки в місті розгорались цяточки ліхтарів.

7. Теж вечір і ліхтарі, але вже у словацькому Тренчіні. Дерева ще не прокинулись після зими і просвічували обриси велчиного замку. Хоч знято це було не з оглядового майданчика а з занедбаного берега ріки, де замість фотографів тиняються стрьомні персонажі, але я люблю Словаччину і зосереджуюсь на її красі :)

8. Замок Троски - один з символів Чеського Раю, я мріяла сюди потрапити, відколи побачила його на фото (так, у мене багато маленьких мрій ;) ). Прямо над замком пролітала повітряна куля, люди звідти кричали нам "агой!" і фотографували, а ми кричали і фотографували у відповідь. Один з незабутніх "моментів року"!

9. За півтора роки в Європі я вже трохи звикла до того, що природа тут живе в добросусідстві з людською цивілізацією, що якраз ілюструє цей кадр. Хоч я часто бачу диких тварин, рідко коли вдається їх гарно сфоткати.

10. Цього лебедя ми заманювали в кадр бутербродами :)

11. На місці водосховища були колись села і росли дерева. Тепер лише ось такі поодинокі скелети і острівки-пагорби нагадують про ті часи.

12. Фотосесія з моєю улюбленою фотомоделлю і мильними бульбашками. Це був один з найкращих днів року - запах квітів, весняне сонце, замки і близько 12-ти км пішки.

13. Брно - місто феєрверків! Цю іскристу кулю мені пощастило зняти під час традиційного новорічного вогнеграю над замком Шпілберк (так, саме перше "фото року 2015").

Ну от і все :) Непогано, правда? Сподіваюсь, новий рік вийде не менш фотогенічним!

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Музичні вподобання

Скільки себе пам'ятаю, я любила музику, хоч ніхто з родичів чи дитячих друзів нею особливо не цікавився. На тітчиному патефоні я ставила платівки Arabesque і ABBA, а коли батьки подарували магнітофон, купувала касети Пономарьова і Білик. Взагалі, слухала все що знала, не гидувала навіть Іванушкамі-International :) По телевізору дивилась музичну передачу "Biz-TV", звідки дізнавалась про сучасних виконавців. Якось в цій передачі прокрутили кліп Мерліна Менсона "Rock Is Dead"... і мені сподобалось! Я (дівчинка років 13-ти в рожевій футбілці) стала питати в касетних кіосках "а у вас є Мерлін Менсон?", та продавці лиш здивовано хитали головами. З часом я таки знайшла кілька касет :)


Через пару років я стала ходити до церкви, у мене з'явилось багато знайомих. Серед них було кілька рокерів, я у них брала слухати плеєри. З навушників до моєї спраглої душі вливались Nightwish, Apocalyptica, Haggard, Therion... І вдома в моїй кімнаті постійно лунала важка …

Малюнки за рік

Рік тому я поставила собі мету - робити щонайменше по одному малюнку за місяць. Знаю, що це замало для того, хто хоче досягти успіху в малюванні, але треба хоч з чогось почати. Я брала реалістичні цифри, щоб не розчаруватись якщо не виконаю якоїсь захмарної норми, але щоб зрадіти якщо малюнків вийде більше ;)

Моя соціофобія

Мала сьогодні таку ситуацію: збиралась поїхати з подругою в Олесько, та у неї раптово змінились плани. А погода така хороша, і я вже зібрана для поїздки, чому ж втрачати таку можливість? Я ж можу поїхати сама! Ну але не в Олесько, а кудись де ще не була. Наприклад, в Щирець і Комарно - і недалеко, і цікаво, і маршрутки мають ходити від вокзалу, мені якраз по дорозі. Прийшла на автостанцію, а потрібної маршрутки нема. Розкладу теж нема. Скрізь великі черги... Походила я, походила, розгубилась і розхвилювалась та й поїхала додому. А чому, чому розхвилювалась? Адже якби я була не одна, то неодмінно щось би вигадала - знайшла б платформу з потрібним напрямком і трохи почекала. Коли я їду з кимось, навіть якщо відповідальність за поїздку на мені, то не хвилююсь і не гублюсь, почуваю себе адекватно і спокійно. А коли одна на вулиці, то почуваюсь беззахисною. Можливо, причина цьому - соціофобія? От якби не було на вулицях людей крім мене, то думаю спокійно кудись могла б поїхати одна.
Попут…